неділю, 21 серпня 2016 р.

Прес-конференція міністра освіти і науки Лілії Гриневич


МОН вимагає від чиновників відчепитися від учителів

Міністерство освіти і науки вимагає від органів управління освітою, керівників інститутів післядипломної педагогічної освіти, керівників методичних кабінетів та центрів, а також керівників навчальних закладів забезпечити неухильне дотримання принципів педагогічної свободи вчителя. Про це йдеться у листі МОН, що підписаний заступником міністра освіти і науки Павлом Полянським.

Зокрема, заступник міністра наголошує, що одним з пріоритетів освітньої політики є дебюрократизація діяльності педагогічних працівників, упровадження органами управління освітою сучасних принципів державно-громадської моделі управління.

"В умовах, коли Міністерство освіти і науки суттєво скоротило переліки звітності, що подаються з регіонів, обмежило кількість загальнонаціональних заходів, й продовжує лінію на дебюрократизацію, продовжують надходити звернення від вчителів загальноосвітніх навчальних закладів щодо неправомірних вимог з боку керівників навчальних закладів, органів управління освітою, методичних кабінетів (центрів) та інших організацій щодо ведення документації вчителем та примусу до виконання невластивих вчителю функцій", - йдеться у листі.

У Міністерстві освіти акцентують увагу на тому, що на перешкоді творчій діяльності педагогічного працівника, його зосередженості на виконанні головного функціонального обов'язку і покликання - надання якісних освітніх послуг стоїть переобтяження його введенням усілякої, у багатьох випадках не передбаченої жодним нормативно-правовим актом, письмової звітності, планування та іншої документації.

"Відтак це поглинає значну кількість сил і часу вчителя, перетворюючи його роботу на механічну рутинну проектно-звітну діяльність, що надмірно контролюється й перевіряється керівниками різних рівнів та інстанцій", - наголошується у листі Міносвіти.

В освітньому відомстві зазначать, що особливо обтяжливих форм така паперотворчість та позаплановий неправомірний контроль набувають наприкінці семестру та навчального року. У зв'язку з чим у МОН наполягають на неухильному дотриманні принципів педагогічної свободи вчителя.

Зокрема, у Міністерстві освіти і науки звертають увагу освітніх чиновників різних рівнів на тому, що календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів е індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів е неприпустимим. Строки їхнього зберігання вчителем також законодавчо не встановлені, а відтак вчитель самостійно приймає про це рішення.

Також у МОН наголошують, що створення, наповнення та зберігання різноманітних порт-фоліо, папок, альбомів тощо з напрацюваннями вчителя на паперових носіях, в тому числі при підготовці його до чергової чи позачергової атестації, участі в конкурсах тощо не належить до передбачених законодавством видів роботи й не може вимагатися від вчителя керівниками навчального закладу, представниками методичних служб чи органів управління освітою.

У листі зазначається, що законодавчі та підзаконні акти у сфері освіти надають вчителеві право, а побудова навчальних програм з предметів передбачає можливість перенесення вчителем уроків, збільшення кількості годин на вивчення окремих тем. Відтак, контроль щодо так званого "відхилення" вчителя від календарного планування чи від матеріалів підручника е неправомірним і неприпустимим.

Насамкінець, у Міністерстві освіти і науки звертають увагу учасників освітнього процесу на те, що вибір форм та методів викладання є винятково прерогативою вчителя й не можуть регламентуватися ні адміністрацією навчального закладу, ні органами управління освітою. Вимоги окремих керівників щодо зведення діяльності педагога до застосування ним лише традиційної класно-урочної форми проведення занять чи застосування тих чи інших методик е неправомірними й вчитель не зобов'язаний їх виконувати.

"Дотримання цих та інших приписів та принципів сприятиме професійній самореалізації педагогів і, як наслідок, - підвищенню якості освіти", - зазначають у Міністерстві освіти і науки, звертаючись до органів управління освітою, керівників інститутів післядипломної педагогічної освіти, керівників методичних кабінетів та центрів, а також керівників навчальних закладів.

Додатково див.: Лист МОН № 1/9-630 "Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя".

Методи викладання: як стати ефективним учителем

Новий звіт Саттон Траст (Sutton Trust improving social mobility through education – провідна організація Великої Британії, що займається питаннями підвищення соціальної мобільності освіти, фінансує більше двохсот програм на замовлення 140-а наукових установ, ‑ пер.) наводить докази успішних методів викладання.

Питання про те, як стати добрим учителем, завжди було предметом дискусій. Така постановка питання створює досить багато проблем, оскільки просто не існує, та й не може існувати універсального рецепту для успіху вчителя, тому що різні підходи спрацьовують тільки в конкретних фахівців і для певних учнів класу.

Саттон Траст установлено, що популярні в освіті методи навчання, такі як надмірна похвала й заохочення учнів або надання їм можливості самим відкрити для себе ключові знання, насправді не дають високих позитивних результатів.

Автор докладу, професор Роберт Коі з Даремського університету стверджує, що це всього лише «стартовий пакет» для осмислення того, що ж усе-таки робить викладання ефективним.

Отже, що рекомендується в докладі? Ось десять основних позицій, які слід ураховувати вчителю у своїй роботі.

1. Знайте свій предмет

У докладі, підготовленому на підставі вивчення більше двохсот томів результатів досліджень, наголошується принаймні на шести основних сталих складових ефективності навчання. І одним із найважливіших є відмінні знання вчителем свого предмета.

Це може видатись очевидним, але в докладі наголошується, що кращі вчителі володіють більше глибокими знаннями свого предмета, проте якщо вони виявляються нижче певного рівня, то «істотно знижують» результативність у навчанні учнів.

На підставі цих позицій робиться висновок про необхідність «цільової допомоги» вчителям, надаючи їм розуміння конкретних галузей, де їхні знання слабкі, що може бути дуже корисним.

2. Похвала може принести більше шкоди, ніж користі

Так, у докладі затверджується, що похвала може бути для учнів шкідливою. Ряд досліджень, проведених фахівцями в області освіти, у тому числі Керолом Дуеком, професором психології Стенфордського університету та професорами Джоном Хетті й Хелен Тімперлі з Оклендського університету, чітко зафіксували цей феномен.

Дебора Стіек, декан Стенфордськой вищої школи, каже, що похвала перше за все призначається для того, щоб обнадіяти учня, але в той же час вона може реально «передати учню низькі очікування вчителя». Вона відзначає, якщо слабкі успіхи учня вчитель сприйняв зі співчуттям, а не із засудженням, то це швидше за все принесе учню більше шкоди, ніж користі.

Доклад містить застереження із цього приводу, називаючи такі висновки відкритими для інтерпретації, і вчителі можуть самі вирішити, як поступати в тому чи іншому випадку, оскільки методи, що використовуються вчителем, не можна застосовувати в будь-яких обставинах.

3. Контроль і оцінка навчання

Ефективне викладання має величезний уплив на досягнення учнів «із бідних сімей», а вірно організоване оцінювання є основою ефективного навчання, наголошується в докладі. Такий підхід включає надання дітям достатнього часу, щоби вони змогли вдосконалювати отримані нові знання й уміння, тобто вчитель повинен «навчати поступово».

Визначення ефективності зробити не просто, але доклад визнає, що прогрес учнів є тим мірилом, за допомогою якого слід оцінювати якість роботи вчителя.

4. Уподобання у методиці викладання

Природа причин, з яких вчителі використовують ті чи інші форми та методи навчання у класі та сподіваються добитися позитивних успіхів учнів, упливає на їхню успішність. Мікі Ескью, автор методики визначення ефективності роботи вчителів, уважає, що думки вчителя про те, як саме треба викладати, наприклад, математику, разом з уявленнями вчителя про те, наскільки діти її засвоять, є важливим чинником ефективності навчання.

Разом із тим дані, що підтверджують це, не є достатньо переконливими. Дослідження професорів Стіва Хіггінса з Даремського університету та Девіда Мозлі з Ньюкаслського університету педагогічних уподобань вчителів з використання у викладанні ІК-технологій не підтвердили стійку залежність між перевагами вчителя при виборі технології та успішністю учнів.

5. Взаємостосунки вчителя й вихованців

Така зафіксована позиція також може видатися цілком очевидною. І в докладі чітко фіксується, що механізми взаємодії вчителя з учнями мають великий уплив на процес навчання, а також створюють певну «атмосферу у класі». У докладі увага акцентується на величезній важливості створення позитивного мікроклімату у класі, щоби «постійно сприяти та підтверджувати самооцінку учнів». Успіх учня повинен бути атрибутом його зусиль, а не здібностей.

6. Управління дисципліною

Викликає інтерес, що це, як з'ясувалося, не такий значний критерій у порівнянні з високим рівнем знань вчителя свого предмета. Але управління навчальною діяльністю учнів класу, у тому числі й те, наскільки оптимально вчитель використовує час на уроці, координує свої власні ресурси та ресурси учнів, а також підтримує дисципліну учнів, відзначається як важлива складова.

7. Немає доказів, що диференціація працює

Установлено, що диференціація учнів на групи залежно від їхніх здібностей практично не впливає на результати навчання. Така установка теоретично може дозволити вчителю вибрати той темп навчання, який підходить усім учням. Учитель може в певних випадках навчати дуже швидко учнів у групі з високими здібностями та дуже поволі – з низькими.

8. Не турбуйтеся про стиль навчання

Опитування показало, що більше 90 % учителів уважають, що діти вчаться набагато краще, коли одержують навчальну інформацію в тому «стилі навчання», якому вони віддають перевагу. Але, не дивлячися на популярність такого підходу серед більшості вчителів, не зафіксовано жодних доказів того, що це насправді працює.

9. Початок навчання має бути важким

Це один із висновків, який може здивувати вчителів. Учні повинні усвідомити складність навчання в короткостроковій перспективі. Проте в міру засвоєння більшого обсягу навчальної інформації учень повинен побачити істотний прогрес у довгостроковій перспективі.

Елізабет Лігон Бьорк, професор Мічиганського університету та Роберт Бьорк, професор Каліфорнійського університету, стверджують, що вчителям необхідно спочатку підбирати досить високий рівень складності завдань для учнів, щоби вони перше за все отримали обсяг знань, необхідний у подальшому.

10. Вибудовуйте відносини з колегами та батьками

Професійна поведінка педагога, у тому числі підтримка колег і вміння розмовляти з батьками учнів, також має досить помірний уплив на процес навчання. У докладі йдеться про те, що не встановлено прямого зв'язку між практикою взаємостосунків вчителів із колегами та батьками й успішністю учнів, проте для більш широкого визначення успішного викладання такий критерій треба включити.

Школа має заохочувати дітей до навчання, - Гриневич

Сьогодні нам потрібно переорієнтувати навчання у школі на освоєння знань, умінь та ставлень, які потрібні сучасній людині для життя. На цьому, за інформацією прес-служби МОН, наголосила міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час робочої зустрічі з освітянами Волині.
«Українська школа має заохочувати дітей до навчання, робити їх успішними, а не закомплексовувати», - підкреслила міністр.
За словами Гриневич, важливо не дати дитині втратити інтерес до навчання. Для цього потрібно переглянути зміст освіти, який часто переобтяжений великою кількістю інформації. Не менш важливим також є оновлення методів навчання. Міністерство освіти і науки вже оновило програми початкової школи та змінює методичні рекомендації для вчителів. Відповідні рішення будуть ухвалені колегією Міністерства освіти і науки на початку серпня.
Міністр зазначила, що успіх запровадження оновлених програм значною мірою залежить від розуміння та підтримки вчителями цих змін. Вона закликала освітян на серпневих конференціях в регіонах організувати засідання методичних об’єднань вчителів початкової школи та обговорити оновлені програми та методичні рекомендації до них.
Наприклад, відповідно до нових рекомендацій першачки писатимуть олівцем замість ручки.
«Це дозволить дітям не боятися власних помилок, адже ручкою потрібно закреслювати чи виправляти. А це часто призводить до психологічних травм у дітей, особливо коли доводиться виривати сторінку із зошита й переписувати ще раз», - пояснила Лілія Гриневич.
Окрім того, у програмі для початкової школи з англійської мови першокласники не відтворюватимуть графічне зображення слів, а більше уваги приділятимуть розвитку усного мовлення.


Старшокласники вчитимуть оновлену історію

17 липня 2016 року Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич підписала наказ № 826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів». Процедуру оновлення також пройшла програма з історії України. Про це йдеться уповідомленні Українського інституту національної пам’яті. 
Зокрема, зазначається, що минулого року Український інститут національної пам’яті ініціював внесення змін до шкільної програми з історії України.
Міністерством освіти і науки було створено робочу групу з удосконалення та розвантаження програм. До її складу увійшли представники урядових, науково-дослідних і навчальних установ.
В Українському інституті національної пам’яті зазначають, що після тривалого обговорення та вдосконалення фахівцями робочої групи, проект програми було затверджено на засіданні Колегії Міністерства освіти і науки та відповідним наказом Міністра.
«Уперше в старших класах вводяться практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років. Тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)», - повідомили в інституті.
Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України.
У програмі виокремлено і розширено такі події, поняття, факти та терміни як: бій під Крутами, етапи трудової та політичної еміграції; війни радянської Росії з Українською Народною Республікою, радянська окупація України; адміністративно-територіальні зміни українських земель протягом усього ХХ століття, Акт відновлення Української Держави, внесок українського народу у перемогу над нацизмом, українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй тощо.
Також програмою вводиться поняття «депортація» (депортація з Криму кримських татар та інших народів, а також масові депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках), Українська Гельсінська група та багато іншого.

Як розвантажать програми початкової школи

Часом навчання в початковій школі стає стресом не тільки для дітей, але й для їхніх батьків.
Навчальні програми надто складні, не відповідають віковим особливостям дітей, підручники заплутані, правила важкі, а деякі теми безпідставно дублюються у різних класах.
Приміром, батьки жаліються, що табличку множення дитині задають вчити на літніх канікулах після першого класу, а 10 проектів з природознавства – зовсім непосильно для учня молодших класів. І таких прикладів – вдосталь.
Відтак, Міністерство освіти і науки та освітня платформа EducationalEra створили спільний проект, спрямований на розвантаження та осучаснення чинних навчальних програм.
Ініціатива мала дві хвилі публічних обговорень. В них могли взяти участь усі зацікавлені та ініціативні громадяни: освітяни, активісти, експерти та батьки.
Перша хвиля обговорення зібрала 2363 користувачів та 5356 коментарів. Друга – 1652 користувача та 2880 коментарі.
Метою проекту є підготовка Концепції нової української школи, що передбачатиме зміну програм, підручників, стандартів та підходів вчителів. Концепція впроваджуватиметься з 2018-го року.
Однак зміни до навчального плану вносяться вже сьогодні.
Що саме зміниться з нового навчального року "Українській правді. Життя" розповіливчитель початкових класів Київського НВК №240 "Соціум" Любов Гайова, заступником директора Київської спеціалізованої школи №194 "Перспектива" Наталія Пархоменко, завідувач кафедри педагогіки Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Марія Барна, доцент кафедри педагогіки Львівського ОІППО Дарія Біда та вчитель інформатики початкових класів БЦШ № 12 Наталія Саражинською, які за сумісництвом є модераторами розвантаження програм для початкової школи.
УКРАЇНСЬКА МОВА, ЛЮБОВ ГАЙОВА
Треба розуміти, що основне завдання курсу "Українська мова" – це навчити дитину висловлюватись у будь-якій ситуації.
На жаль, цього орієнтиру ніколи не дотримувались, бо програми були перевантажені теоретичним матеріалом. Пріоритетними були завчені правила.
В першому класі у "Букварі" автори давали малюнок, а під ним схему речення з чотирьох слів. Для дитини це – абстракція. Дітям важко втиснутися у 4 слова. Тому ми вилучили з програми схеми речення.
Тепер учень, виходячи з малюнку, складатиме речення з необмеженої кількості слів. Таким чином, ми не ставимо дитину в рамки.
Були також звукові схеми. Батьки між собою їх називали "Азбукою Морзе". Уявіть, що 6-річному школяреві треба розібрати слово "ящірка"Так-от, ми лишили тільки найпростіші слова для звукового аналізу. Наприклад, "ліс", "мама" тощо.
А от складні, з погляду звукового аналізу, слова ми перенесли до третього класу. Там для цього є відповідна тема "Звуки і букви". І вона вивчається протягом 37 годин.
З другого класу ми вилучили дві непосильні для дітей теми і також перенесли їх до третього класу: "Спільнокореневі слова" і "Правопис ненаголошених е/и".
Ці теми потребували від дітей широкого словникового запасу, якого у другому класі в них не може бути. Наприклад, слово "зима". Там "е" чи "и"? Треба підібрати споріднені слова, щоб перевірити. Як-от, "зимувати" або "зимовий".
Натомість у другому класі ми зібрали усі правила переносу. Ця тема посильна для другокласників, позаяк вони вже пишуть у зошитах і щодня використовують перенос.
У третьому класі ми зробили революцію. Ми ввели такий тип мовлення, як есе.Орієнтувались на європейську освіту. Вчителі чомусь бояться слова "есе", але цей спосіб висловлення думки найбільше відповідає віку дітей.
Дітям часто знімали бали не за їхні думки, а за недотримання структури. Форма була важливішою за зміст. А есе – жанр, що не має чітко визначеної структури і не претендує на вичерпність. Те, що треба для початкової школи.
Натомість забрали вимогу писати текст-роздум, текст-міркування, текст-розповідь, які мають чітку структуру.
У четвертому класі ми повністю вилучили складну тему "Правопис особових закінчень дієслів". Приміром, "клеЇте" чи "клеЄте"? Ми перенесли цю тему до 5-го класу.
Також, що стосується усіх молодших класів, ми відсіяли трохи обов’язкових словникових слів. Вони були дещо архаїчними.
Приміром, "бетон", "цемент", "гектар". Замість того ми осучаснили слова. Додали ті, якими дитина зможе користуватись в житті. До прикладу, слова "милосердя", "співчуття", "добросовісний", "внесок", "життєрадісний" тощо. Ті слова, які зараз на вустах, і сприяють розвитку емоційної сфери дитини.
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ, НАТАЛІЯ ПАРХОМЕНКО
Ми наповнили навчальну програму дисципліни іменами сучасних авторів: Сашко Дерманський, Леся Воронина, Володимир Читай, Зірка Мезантюк, Олесь Ільченко, Мар’яна Савка, Мар’яна та Тарас Прохасько, Ірен Роздобудько.
Це вплине на розвиток читацького інтересу дитини, бо вони сучасники.
При оновленні кола читання ми зверталися за рекомендаційними списками авторів до Національної бібліотеки України для дітей, співпрацювали з електронними ресурсами, які займаються експертизою дитячої літератури, радились з головним редактором порталу "Простір української дитячої книжки" Тетяною Стус.
Зрештою, обрали тих авторів, які повторювались у всіх списках.
Ми мали кілька змістових ліній. Перша – це змістова лінія щодо формування і розвитку навичок читання.
Методикою так передбачено, що дитина, вперше почувши чи прочитавши твір, висловлюватиме його емоційне сприйняття. А потім вже вчителем ведеться робота, яка передбачає розвиток артикуляційного апарату дитини, сприймання цілого слова, фрази, далі – речення. Передбачені вправи на розвиток кута зору дитини.
Це все було в навчальній програмі, але ми його більш конкретизували. Урок обов’язково передбачатиме смисловий і структурний аналіз твору. Бо ж читання – це, перш за все, розуміння.
Оскільки читання має виховний потенціал, то діти з вчителем працюють над твором, складаючи характеристику персонажу. Ми внесли деякі правки.
Орієнтували вчителя на те, що треба визначати не позитивного і негативного героя, як це було колись. Потрібно щоб дітей вчили аналізувати вчинок дійової особи. Цим самим демонструємо дитині, що будь-хто може змінитися на краще.
На платформі найпоширенішим запитом був контроль навички читання.
Навичка читання – це кількість слів, спосіб читання, темп, виразність, правильність, розуміння. Однак проблема контролю навички читання була зумовлена не програмою, а ситуацією, в якій проводився контроль.
Темп читання не повинен бути пріоритетним при оцінюванні учня. Тому кількісні показники ми зняли. Тепер не має значення, скільки слів за хвилину дитина читає.
Для вчителів ми більш конкретно виписали теми, поняття і дії, над якими вони повинні працювати. В попередньому варіанті програми, замість тем, був опис методики викладання.
МАТЕМАТИКА, МАРІЯ БАРНА
Програма з математики за 2011 і 2015 роки, окрім позитивного, містила й таку математичну термінологію, яка не була достатньо зрозумілою, як учителям початкових класів, так і батькам. Тим паче дітям.
Автори окремих підручників використовують наукову математичну термінологію та навіть дещо спотворюють її. До того ж зовсім не зважають на вікові особливості першокласника.
Наприклад, у підручнику математики 1-го класу авторів Ф. Рівкінд та Л. Оляницької з’явилося визначення множини. Хоча програмою ці визначення не передбачалися!
У  підручнику з математики для 1-го класу авторів М. Богдановича та Г. Лишенка вміщено приклади на додавання та віднімання з переходом через розряд в межах 20 та інші, непередбачені програмою завдання.
Варто було очікувати обурень, оскільки вчителі, діти і батьки в основному орієнтуються на шкільні підручники.
Наголошую, що першокласники не мають завчати напам’ять таблиці додавання і віднімання в межах 10, а учні 2-го класу – в межах 20.
На платформі були нарікання й на те, що в першому класі діти змушені вчити дії з числами в межах сотні. Справді, до 2011-го року у першому класі вчили дії з числами лише у межах 20. Проте наша робоча група дійшла спільної згоди, що повертати навчальну програму за 2011-й рік ми не будемо.
Все дуже просто. Коли дитина шести-семи років прийде з батьками до магазину купувати рюкзак, вона не побачить одиницю вартості нижче сотні.
В 1-му класі учні ознайомлюються з додаванням та відніманням без переходу через розряд в межах 100. Від них вимагається лише розуміння прийому порозрядного додавання і віднімання. А вимога набуття дитиною обчислювальної навички вимагається в 2-му класі.
Також батьки масово скаржаться, що на літні канікули після закінчення першого класу дітям задають вчити табличку множення. Так-от, цього в програмі немає! Діти повинні вчити табличку множення у другому семестрі другого класу. І лише до п’яти.
Щодо таблиць множення від 6–9, то учні 2-го класу можуть у обчисленнях користуватися цими таблицями. А от в 3-му класі ставиться вимога володіння школярами обчислювальною навичкою табличного множення та ділення. Себто без використання допоміжних матеріалів.
До того ж, у програмі ми реалізували принцип "ножиць" - це означає, що на уроках вчитель може розкривати зміст окремих тем ширше, а перевіряти і оцінювати той мінімум, що передбачений програмою.
Істотною ознакою оновленої програми є "розтягнення" у часі процесу навчання певних питань. Цей підхід застосовано і до таблиць множення та ділення. Вчитель має запропонувати учням достатню кількість вправ, щоб в результаті їх виконання відбулось не механічне  запам’ятовування табличних результатів, а  усвідомлене оволодіння відповідною обчислювальною навичкою.
З огляду на скарги, ми максимально вилучили  вимоги з ключовим дієсловом "знає". Для того,щоб вчителі не орієнтували учнів на механічне запам’ятовування навчальної інформації та її бездумне відтворення.
Відтак, у програмі зроблено акценти на діяльнісні результати: "застосовує", "володіє обчислювальною навичкою", "передбачає", "розв’язує" тощо.
ПРИРОДОЗНАВСТВО, ДАРІЯ БІДА
Батьки скаржились на те, що підручники з природознавства складні навіть для них, що вже й казати про дітей… Дітям цікаво досліджувати, майструвати, подорожувати, а не читати сухі визначення та класифікації.
Учителі зазначали, що чинна програма перевантажена і потребує суттєвих змін, бо не відповідає віковим особливостям дітей.
Багато запитань було щодо організації проектної діяльності. Педагоги усвідомлюють важливість цієї форми роботи. Вона дає змогу дітям опанувати знання, необхідні для прийняття рішень у повсякденному житті.
Але в чинній програмі кількість проектів "зашкалювала". У першому класі, наприклад, – 10.
До тем проектних робіт теж були зауваження. Уявіть, що у жовтні місяці, коли першокласники вивчили лише 10 букв, за програмою є проект "З чого виготовляють папір?"
Ми змінили та суттєво розширили тематику проектів (на вибір учителя), але зменшили їхню кількість: у першому класі обов’язкових два проекти, у 2-4-х класах – по чотири, з них один – дослідницький.
У першому класі зміст розділу "Моя країна – Україна" приведено у відповідність до вікових особливостей дітей.
Теми "Уявлення про пісок і глину як гірські породи", "Склад ґрунту", поняття "гірські породи", "господарська діяльність людини" такі ж далекі першокласнику, як адронний колайдер. І це на платформі справедливо зауважували батьки.
Навіщо шестилітнім школярам вивчати абстрактні умовні позначення гір, рівнин, водойм, якщо вони не мають уявлення про ці форми рельєфу? Відтак, ми їх вилучили.
У програмі другого класу, яка базується на фенологічному принципі, упорядковано зміст першого розділу. Він тепер називається "Спостереження за порами року".
Тема "Однорічні та дворічні рослини" складна для другокласників, які лише почали знайомитися з явищами живої природи. Її перенесли до третього класу.
Вилучені теми "Утворення тіні від непрозорих предметів", "Рух Сонця по небосхилу", "Вимірювання довжини тіні від гномона". Вони базуються на систематичних довготривалих спостереженнях, які вчителю складно організувати у двогодинному курсі.
Зі змісту програми третього класу вилучені поняття "світовий океан, його частини", "теплопровідність і пружність повітря", теми "Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею", "Способи видобування гірських порід", практичні завдання "Опріснення води" та "Встановлення джерел забруднення повітря".
Суттєві зміни внесені до розділу, який раніше називався "Сонце – джерело енергії на Землі". Тепер доступніше – "Енергія у твоєму житті".
У розділ "Людина та її організм" додано тему "Нервова система". Бо ж як без неї працюють усі інші системи, що вивчаються?
У програмі для четвертого класу внесено зміни у розділ "Сонячна система". Повірте, діти здатні збагнути, чому Плутон позбавили статусу великої планети і він – карликова планета, а великих планет у Сонячній системі тепер лише вісім.
Уточнена термінологія. За міжнародними стандартами наша Галактика – Молочний Шлях, а Чумацький Шлях – це національний український топонім.
Немає на небі сузір’я Великий Віз (він же – Коромисло, Плуг, Лось, Віз, Сім Мудреців). Це – астеризм, сім яскравих зір, які легко запам’ятовуються за розташуванням на небі. А у сузір’ї Велика Ведмедиця – сотні зір і зоряних скупчень.
Вилучено тему "Розселення людей на Землі", поняття "чисельність населення Землі","континенти""частини світу", детальні плани розповіді про материки та природні зони, які діти вивчатимуть у курсі географії у старшій школі.
Початківцям доводиться працювати зі стандартною фізичною картою, спеціальні карти для них лише розробляються. Але ж є чудовий світовий досвід – захопливі карти польських авторів "Мандрівка материками, морями та культурами світу". Є переклад й українською.
Розвантаження програми дає змогу вчителеві спланувати більше уроків на природі, збільшити кількість екскурсій, розширити тематику проектів і залучити дітей до активних методик навчання, спостережень і дослідництва, набуття досвіду природоохоронної діяльності та застосування його у життєвих ситуаціях.
ІНФОРМАТИКА, НАТАЛІЯ САРАЖИНСЬКА
Розвантаження та осучаснення програми початкової школи з курсу "Інформатика"насамперед було спрямоване на підтримку решти навчальних предметів.
Приміром, електронні карти, атласи, які ми радимо використовувати, дотичні до природознавства.
Електронне читання допоможе у вивченні української мови та літературного читання як шкільних предметів.  
Перегляд в мережі картин художників та віртуальні подорожі музеями стануть у нагоді в образотворчому мистецтві. Все це учень тепер вивчатиме на уроках інформатики.
Загалом, з програми вивчення інформатики видалено 11 тем, не додано жодної нової теми. Багато з них осучаснені.
До прикладу, тему "Складові комп’ютера", що вивчалася в другому класі, видалено, як результат численних побажань дописувачів на EducationalEra. Позаяк на зміну стаціонарним комп’ютерам зараз прийшли планшети, смартфони та ноутбуки…
Комп’ютерного забезпечення часто не вистачає для усіх початкових класів. Тому, розвантажуючи програму, ми керувались тим, щоб діти могли на уроках інформатики користуватися й власними ґаджетами.
В другому класі була тема "Історія обчислювальної техніки", яку ми вилучили зовсім. Вона не відповідає віковим особливостям сприймання дитини молодшого шкільного віку.
Ми спрощували терміни. Наприклад, до терміну "інформація" існують синоніми, як-от "повідомлення", "відомості" та "дані".
В деяких випадках науковці забороняли використовувати слово "інформація". Наприклад, новини містять не "інформацію", а "відомості". Для дитини ці чотири абстрактні поняття досить складно навчитись розрізняти по-науковому. Сприймати абстрактні поняття людина починає лише з 10 років.
Щодо теми "Об’єкти" та словосполучення "значення властивостей об’єктів", то чомусь автори підручників вирішили, що термін дитині потрібно вживати у своєму мовленні. Знову ж таки, це поєднання трьох абстрактних понять. Ми їх вилучили.
Слова "процес", "операція" були замінені терміном "дія". Це доступна для дитини мова.
В "Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів" програми відтепер з’явилась частина "Учень/учениця використовує в своєму мовленні" до кожної теми, щоб уникнути бажання авторів підручників використовувати складні терміни знову.
Це мають бути звичайні слова: "Інтернет", "браузер" тощо.
Програма з інформатики була оновлена з дотриманням принципу концентричності. Приміром, тема "Графіка" розглядалась лише в другому та четвертому класах.
Тепер вона є з 2-4 класи включно. Діти можуть малювати не лише в одній програмі, що встановлена на стаціонарному комп’ютері, а в різних графічних редакторах.
А ще учні можуть вчитися змінювати фото в мобільних додатках. Вчитимуться орієнтуватись в електронних картах, щоб принаймні в 4-му класі мати змогу визначити свій шлях, використовуючи ґаджети.
Також ми додали до теми "Текст" такі дві підтеми: "Сприймання тексту в електронних книгах" та "Орієнтування в списку книг електронної бібліотеки".
Марія Марковська, для УП.Життя

Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у ЗНЗ

Міністерство освіти і науки України листом від 17.08.2016 № 1/9-437 надіслало для практичного використання методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році Новини з теми Кабінети природничо-математичних предметів оснащуватимуть відповідно до типового переліку Рекомендовано для використання в дошкільних закладах у 2016/2017 навчальному році Кваліметричний підхід до оцінки розвитку дошкільника, або Чого досяг Петрик Веселка Затверджено оновлені навчальні програми для початкової школи Організовуємо фізкультурно-спортивну роботу у 2016/2017 навчальному році У Методичних рекомендаціях розглянуто особливості викладання навчальних предметів у початковій та основній і старшій школах. Зокрема, у початковій школі приділено увагу питанням вивчення іноземних мов та оцінювання навчальних досягнень учнів, а також розглянуто основні зміни у навчальних програмах. Для основної та старшої шкіл визначено переліки програм для вивчення навчальних предметів, розглянуто основні нововведення та зміни до них. Ознайомитися з методичними рекомендаціями можна за посиланням.

Педагогічне есе

Я – Учитель.
 Я – Учитель і це визначає всю мою суть і все моє життя. Це зовсім інший вимір часу – навчальними роками, семестрами, четвертями, уроками, перервами, – і так уже 16 років... Це час, наповнений щоденною кропіткою працею, бо ти торкаєшся найціннішого – людських душ. Ти вчиш. Вчиш? Ні – ти допомагаєш навчатися тому, хто прийшов до храму Науки. «Навчаючись-навчати,виховуючись-виховувати». Своєю компетентністю і обізнаністю ти запалюєш вогники інтересу і бажання пізнати.
 Але, щоб запалити, – потрібно горіти самому: запалюючись, захоплювати, запалювати і водночас самому сяяти. Ти добре пам’ятаєш просту істину: щоб бути справжнім учителем, потрібно любити те, чого навчаєш, і тих, кого навчаєш. Їх треба знати. Вздовж і впоперек. Поважати і довіряти. Берегти «собори дитячих душ».
Учитель у своєму житті допоміг багатьом – багатьом, направив на шлях, підтримав у хвилини тривоги і розпачу, випустив у великий світ. Боязко і тривожно за них. Але хіба є щось більше, ніж щастя та задоволення від перемог і здобутків твоїх учнів? Бо ти знаєш – у цьому також є крапля і з твоєї хмарки. Їхні перемоги – це найбільший сенс твоєї діяльності та і усього життя. Бо ти – Учитель.
Я – Учитель і я цим пишаюсь. І хоч працювати приходиться в нелегких умовах нашої «ринкової» економіки, яка мало що робить для створення матеріальних умов для педагогів школи, мене не залишає бажання вдосконалюватись, підвищувати свою педагогічну майстерність, в ім’я високої мети - навчання і виховання Людини.
 Ні на мить не залишає думка : ти – взірець, взірець у поведінці, способі життя, відношенні до звичайних явищ. Знаходжу у кожному вихованці щось хороше, проектую і розвиваю його, дотягую його до ідеалу. Вірю у цей ідеал і вони вірять мені. Бо я – Учитель.
 Я поспішаю. Я хочу бути жадібною до знань, вражень, подій, до всього передового. Хочу дивитися на світ широко розкритими очима. Хочу обрушитися всією своєю потужністю на неуцтво, підлоту, лицемірство. У  цьому житті, яке я обрала сьогодні, потрібно багато терпіння, мужності і стійкості. Дуже багато.
 Найтемніший час доби не опівночі,а перед світанком.
 – Яка темрява! – скаже хтось і почує у відповідь:
 – Темрява? Отже,незабаром – світанок…
 Не зійти з обраної дороги,якою ти пробираєшся зі своїми учнями крізь темряву. І він обов’язково настане – сонячний, радісний, яскравий Світанок…

 Бо ім’я моє – Учитель.